Ширін

Козаки пішли ловити рибу. Тим часом у лісі з'явилися татари. Якась зелена жінка вийшла назустріч козакам, заговорила їм зуби, повела кудись, а закінчилася справа тим, що всі шляхи до відступу були відрізаними озброєними чоловіками. Декотрих козаків кримчани з'їли на місці, решту повели з собою до Криму , до Кефи. Там полонених посадили до кліток і почали відгодовувати, як поросят. І як тільки полонений достатньо відгодовувався, його пускали на м'ясо. Всі жителі Кефи приймали участь у трапезі, однак найстарішій бабусі вічно діставалися одні тільки відрізані пісюни, хоча добре підсмажені.

Якось татари привели в селище нову групу полонених козаків. Їх кастрували і тільки потім посадили до кліток. Серед кримчан була дівчина по імені Ширін, яка вблагала варту залишити їй одного молодика цілісним.

- Не потрібно його каструвати та в клітку саджати. Я його сама відгодую. - Пообіцяла дівиця.

Кожного разу мандруючи в гори на відпочинок, де на поляні очищеної від дерев у неї росло маковиння та прядиво, Ширін завжди брала з собою молодика і розважалася з ним.

Якось вона залишилася на одинці зі старою каргою.

-Тікала би ти звідціля, - порадила та, - ти ж русинка така як і я, і не бійся я тебе не видам. Я цю татарву терпіти не можу, вони ж мене годують самими пісюнами. До смерті остогидло!

Послухавшись поради, Ширін разом з коханцем кинулася навтіки. По обіді їх хопилися.

- А ти знаєш куди йти? - Хвилювався козак.

Та все для них минуло добре. І як тільки вони скапали від переслідування і дісталися місць знайомих козаку, Ширін попросила його зупинитися і відпочити.

- Тут нас ніхто не переслідуватиме, - сказала вона, - подумай, що би ти хотів принести до дому?

- Що там думати, - засумнівався молодик, - у мене ні для рибалки, ні для полювання нічого немає, окрім власних рук.

- Нічого, не переживай, я все дістану.- Заспокоїла його Ширін і вже за декілька хвилин руками з Дніпра дістала з десяток жирних рибин.