Сновида

У Симоненка померла перша жінка. Три дні після того, як відіграли весілля, вона їла рибу, вдавилася риб'ячою кісткою і задихнулася.

Гірко плакав Симоненко за своєю коханою на похороні, і коли тіло померлої вже засипали землею, він відмовився іти разом зі всіма. Люди порозходилися, хто пішов додому, хто на обід вшанувати пам'ять померлої, а Симоненко залишився біля могили. Ввечері він дістав з за пазухи півлітру, без закуски випив її, роздягнувся і в чому мати родила ліг поряд з могилою. В ночі він прокидався, починав знову плакати, дивлячись в бік свіжо виритої могили, потім знову впадав в дрімоту.

Десь біля півночі йому здалося, що його дружина стоїть біля нього.

- Кохана моя! - закричав він і скочив на ноги.

Обриси привида набували правильних ознак. Здавалося, що жінка струшує з себе пилюку. З її тіла виходила мряка.

- Не кидай мене! - благав Симоненко, коли дружина повільно пропливла біля нього.

Він біг за нею, намагаючись наздогнати її. Однак як би близько чоловік не підходив до своєї дружини, схопити її йому не вдавалось. І тільки на світанку жінка вперше відкрила свого рота:

- Пішли зі мною, якщо хочеш,- вимовила покійниця, - я бачу ти такий зажурений.

Вона взяла чоловіка за руку і потягнула за собою. До заходу дня вони дійшли до далеких кам'янистих гір. З поляни на якій зупинився Симоненко, через провалля в гори тягнувся тоненький місточок. Чоловік озирнувся навколо себе та побачив посеред поляни вогнище, навколо нього танцювали люди. Бив барабан і грали цимбали. Симоненко спробував і собі затанцювати, та його ноги загрузли в глиноподібній багнюці. Деякі танцюристи навколо нього, натанцювавшись йшли відпочивати до будинку.

- Почекай мене тут! - звеліла дружина.

- Ні, я не хочу розлучатися з тобою!

- Стій тут, я скоро повернусь і принесу чогось поїсти!

- Ну добре, йди, - погодився чоловік.

Потім він бачив, як невідомі молоді люди підходили до його дружини, обнімали її і цілували прямісінько в губи, не зупиняючись пританцьовувати.

Попри те сонце вже сіло, а жінка не поверталася. Чоловік вирішив сам знайти її не розуміючи, що з нею могло статися. Увійшовши до будинку, він побачив як дружина злягається з невідомим чоловіком. Поряд біля них лежало багато інших жінок та дівчат. Ноги їх були широко розведені по боках. “ Що поганого станеться, якщо я займуся коханням з однією з них?” Він вибрав молоденьку дівчинку і ліг на неї, однак не відчув звичних сексуальних відчуттів. Тіло дівчини було наче з холодцю і не чинило супротив. Симоненко звернув увагу на красоту та вбрання жінок; бідних і негарних він зовсім не помітив. Наступного дня чоловік відчув, що сам стає безтілесним духом. Він хотів згадати звідки прийшов, однак все забув. Вирішив повернутися назад, та не міг згадати дорогу. Заридав... і прокинувся. Відкривши очі, він побачив перед собою морду рогатої кози. Вона дивилася на нього здивованими очима і реготала...