В одному українському селі на Закарпатті жив депутат, знаменитий мисливець на селюків. У тому ж поселенні жив інший кандидат у депутати, який ні одного селюка підманути не міг, як не намагався.
Сусіди сміялися над ним, дівчата не бажали з ним спілкуватися.
Випробувавши всі можливі методи, чоловік вирішив навчитися чарам. Він почав насилати на диких селян чарівних поштарок, від їхніх сто п'ятдесяти гривнів селюки впадали до сплячки. Поступово кандидату в депутати вдалося скоротити відстань, на яку селяни його не підпускали. І ось одного разу, перед виборами, він підібрався настільки вміло, що впритул наблизився до слюнявого, п'яного і тупорилого селюка.
Кандидат міг би дати селянину сотку, і історія на цім би й скінчилася. Однак йому здалося цього замало: куди цікавіше використати селюка в своїй передвиборній агітації. Не довго думаючи Кандидат в депутати заліз рукою в дупу селюка, надіючись потягнути його за собою. Та сталося все навпаки, селюк вскочив і сам потягнув Кандидата. З просоня та з переляку селянин кинувся тікати та скакати через гори та долини. Він біг цілий день і цілу ніч і ще трошки. Весь у подряпинах та у синцях знесилений Кандидат в депутати вже чекав смерті, як раптом селюк отямився і зупинився на кордоні з Мадярами на березі річки. Він послабив кишку і Кандидат в депутати звільнився.
“ Давай перевезу тебе на інший берег, -запропонував селянин Кандидату в депутати. - Напевно ти знаєш, яка там благодать: Навколо ростуть сливочки і повно повнісінько різноманітних фруктів!”
Кандидат в депутати заліз на спину селянину і вони поплили. Коли селюк втомлювався, він зовсім зникав під водою. Дивно, як Кандидат не втопився. Нарешті, супутники вилізли на протилежний берег.
Вирішили що першим за фруктами піде Кандидат в депутати. Пішовши по стежці, Кандидат дивувався обробленим полям та фруктовим садочкам, що починалися майже від самого берега.
Воістину, селянин не обдурив його. Кандидат назбирав зрілих сливок та солодких яблук тай повернувся до свого товариша.
“ Що ти мені приніс! Невже не міг принести більше і краще!”- вигукнув вже п'яний селюк. Виматюкавшись, селянин сам пішов за плодами.
Не дочекавшись повернення свого співтовариша, Кандидат в депутати пішов його шукати і знайшов його на дні ями-пастки. Він спробував витягнути селянина, але той виявився настільки п'яним і тяжким, що всі спроби врятувати його виявились марними. У невдалих спробах врятувати товариша пройшла майже ціла ніч, а під ранок почулася пісня флейти. До ями наближався натовп жінок, розмальованих та вдягнутими у національні костюми.
“ Мабуть у них якесь свято!” - зрозумів Кандидат в депутати. Він не перелякався і одразу ж підійшовши назустріч найвродливішій, що була попереду процесії, з протягнутою рукою до її лона.
“Почекай, це небезпечно! - зупинила його жінка. - Зараз тобі краще сидіти тихо, залізай на дерево, а я тут поки своїх подруг скерую до роботи!”
Жінки витягнули з ями п'яного селянина і освіжували його. Спороли йому живота, здерли з нього шкіру і почали смажити м'ясо. Коли свіжина була вже готова, жінки зібралися додому, а їхня отаманша залишилася сама біля вогнища. Кандидат в депутати зліз з дерева і почав дивитися, як та дістала гребінь і почала вичісувати з лобка мандивошок. Після цього вона лагідно подивилася на Кандидата і запропонувала прилягти до неї.
Мадярки не були одруженими і не знали чоловічої ласки, тому що всі їхні чоловіки були секс меншинами та імпотентами, тому жінки використовували для особистих втіх особливі пристрої, що вибризкували закупленою спермою французиків. Зараз отаманша відвела Кандидата в депутати до свого просторого будинку і показала чоловіка своїм подругам. На протязі декількох днів Кандидат намагався задовольнити усіх мадярок, однак завагітніти змогла тільки одна, їхня кординаторша. Решта були скривджені і вирішили вбити чоловіка.
Отаманша та Кандидат домовились разом утекти за бугор. Однак зробити це заважали чарівні відеодзеркала в яких мадярки могли побачити будь яку живу істоту, де б вони не знаходились. Втікачі розбили відеорегістратори, а залишки залили огірковим розсолом. Та все таки як на зло, одна відеокамера залишилася неушкодженою, і мадярки помітили як чоловік з жінкою лізуть до човна та завантажують його тушкою молодого емігранта і пливуть вниз по течії. Визначивши місцезнаходження втікачів, мадярки спрямували на них чарівну ракету. На щастя, ракета не спрацювала і лишень вибила тушку з човна. І поки жінки витягували тушку емігранта з води, Кандидат в депутати разом зі своєю коханкою досягнули тих місць де влада мадярок не поширювалася. Вони увійшли до рідної хати Кандидата і зажили як люди. Незабаром Кандидат в депутати став таки депутатом і вони зажили ще краще.
Немає коментарів:
Дописати коментар