Фіга

  Невмержицький був непоганим чарівником. Він багато чого умудрився зробити, але вершиною його власного винаходу була рослина бабин. Деякі думають, що такої рослини в природі взагалі не існує, або ж, якщо селян запитати що таке бабин, любий з них покаже на які-небуть свої грушивці чи нагоряни. Деякий бабин брехливий та слабкий - з цим не посперечаєшся. Однак кожний, хто намаститься соком справжнього бабина, бачить у темряві.

З тієї пори, як ніч для Невмержицького зробилась світліше денного світла, він став від заходу до світанку блукати лісами і видовбувати з під коріння земляних жаб, які пристосувалися до нічного способу життя. Жінка потім подавала їх засмаженими на рафінованій олії разом з малайом та мамалигою. Риболовлею Невмержицький тепер теж займався виключено ночами: запалював смолоскип і бив тризубом стільки риби, скільки хотів.

Не дивно що в лісі розповсюдилось незадоволення. Помститися Невмержицькому, сотворивши чарівне зілля, викликались жаби. Вони непомітно прокралися до його хати і влаштувалися, хто під лампачом, хто під камінням, хто в покинутій, засміченій лозні. Кожного разу, коли Невмержицький йшов до лісу, жаби вилізали з темних кутків і оточували господиню хати. Повільно пересуваючись, вони наближалися до нещасної жінки, що зовсім втрачала здатність рухатись. Жаби залізали на неї і без поспіху починали її об'їдати. Шкіра, м'ясо і кров танули, кістяк розсипався.

Повертаючись до дому Невмержицький мав за звичай стукати по воротах Ваньки Морячка. Цим він хотів нагадати жінці, що час подавати чоловіку смаженицю та сто грам. Він і не думав, що посилає повідомлення жабам. Почувши гуркіт, ті відновлювали жінку з залишків та позбавляли її пам'яті. Коли Невмержицький входив, вона тільки скаржилася на страшну головну біль, і худнучи день за днем відмовлялася приймати їжу.

Одного разу Невмержицький повертався з полювання пізніше за звичного і поспішаючи забув вдарити по воротах. Відкривши двері, він побачив купу закривавлених кісток, а на печі - волохату, недоїдену, жіночу принаду - фігу. Поки мисливець думав, що йому робити, фіга підскочила і вчепилася йому в плече. Невмержицький спробував скинути фігу на підлогу, але та вкусила його за руку. Кожна нова спроба здихатися від фіги тягнуло за собою ще більш жорстке покарання. Невмержицький зрозумів, що пручатися нерозумно – фіга перегризе йому горло. Залишилось тільки змиритись.

- Що не подобається? - посміхнулася фіга, бачачи успіх дресирування. - Звикнеш! Це тобі за те, що дозволив жабам мене зжерти!

Відтепер життя Невмержицького перетворилося на муку. Зараз він постійно відчував нестерпний голод, так як жіночий статевий орган перехоплюв майже всю їжу, яку людина підносила до рота. Свої нечистоти фіга викидала на тіло Невмержицького. Крижі і плечі почорніли і почали гнити, густий рій мух супроводжував мисливця, куди би він не пішов. Коли Невмержицький спробував змити грязюку, фіга боляче вкусила його за щоку, даючи зрозуміти, що наступна спроба помитися коштуватиме людині життя.

Невмержицький відчував, що довго так не протягне, якщо йому не вийде придумати якої-небуть хитрощі. Довгий час всі плани на порятунок зазнавали невдач: фіга виявляла надзвичайну прозорливість та спритність. Та все ж таки Невмержицький недаремно заслужив звання чарівника. Одного разу вночі він зумів таємно від фіги побалакати з невидимими прибульцями. І вони дали йому пораду: пообіцяй нагодувати фігу рибою, а потім попроси її злізти – нібито потрібно сітку перевірити.

Бажання посмакувати рибкою пересилило обережність: фіга не хотячи зіскочила з живого сідала на повалений стовбур дерева. В ту ж мить Невмержицький стрибнув до річки і поплив під водою, скільки це йому дозволяло дихання. Потім видерся на крутий берег і побіг додому. Зачинивши двері він підпер їх гарапником. Жіночий статевий орган приперлася слідом, зупинилася і раптом закричала голосом жінки:

- Віддай мій полумисок для часнику! Чоловік відтулив двері і просунув у щілину полумисок. Побачивши знайомий предмет фіга поєдналася з ним у безформну масу. Вся ця маса здійнялася вверх і перетворилася на коковевку, яка сичить у місячну ніч. Коковевка посиділа на стрісі, потім полетіла до лісу.