середа, 9 січня 2013 р.

П'ятидесятник


Дружина більше не захотіла мати з чоловіком нічого спільного. У відчаї той пішов до лісу, і ходив там три дні мов придибашний, не розбираючи дороги. На зустріч йому вийшов п'ятдесятник, він ніс в невеликому портфелі свою рускоязичну пропагандиську літературу.
- Чого ти блукаєш тут? - запитав він.
- Жінка мене більше не любить, - відповів чоловік, - піду, заблукаю і помру з голоду, буде тоді знати!
- Я, тобі, поверну її!
В руках він тримав книгу, які носять всі п'ятидесятники: вони загрібають нею людей. Наш П'ятдесятник підійшов до хатини жінки, почекав поки вона вийде за водою, і прихватив її своєю книгою. Жінка одразу ж побачила у ньому святого, з німбом над головою. П'ятдесятник повернувся до покинутого чоловіка, ведучи за собою його дружину.
- Це вона, не любить тебе? - запитав він лагідно. - Зараз підем зі мною на собраніє. Ви щось їли?
- Та нє ще!
- Підіть додому, поїсте, переодягніться, а я через час надійду.
Люди пішли додому, зробили все що їм веліли, і трохи більше. Потім до них підійшов П'ятдесятник і вони разом помандрували від однієї хатини до іншої. Віруючий намагався показати їм всіх вірних прихожан, що перебували у істині, хто де живе.
- Нарешті ми прийшли, - заявив він, - слідуйте за мною.
Увійшовши до дому молитв, люди зрозуміли що їх супутник є пресвітером цього зібрання. Було помітно, бо інші віруючі поспішали наблизитись до нього і привітатися.
Переступивши поріг зібрання пресвітер привітався і з молитвою вдягнув на себе святкове вбрання. Потім розповідаючи навколишнім, як добре бути разом зі своїм спасителем, хитаючи головою і вигукуючи дивні словоутворенння, він заохотив більшість зібрання до великого свята. Люди почали скакати навколо одновірців, приголублювати один одного поцілунками, плакати та ридати. Чоловік зі своєю дружиною, від побаченого і не звичного дійства, зніяковіло тремтіли в кутку, не знаючи , що треба робити.
Коли свято закінчилось і після натхненної промови з закликом до покаяння пресвітер провів додому чоловіка і жінку.
- Приходьте до нас, бо ви самі бачили , що з нами Бог! Але про те що бачили, будь ласка, меньше кому розповідайте. Люди можуть не вірно зрозуміти, адже істинна доступна не всім.
Минуло близько року. Чоловік з жінкою все ж таки розлучилися. Жінка почала ходити на собраніє, стала крепко віруючою і невдовзі вийшла заміж за одновірця. Її ж колишній чоловік наївшись, одного разу, щурячої отрути, помер в страшних муках.

Немає коментарів:

Дописати коментар