Орфографія

Раніше письменники і поети писали погано, з помилками, не знали де покласти кому а де крапку. Та Табачник навчив їх всіх правильної орфографії.

- Ви видаєте книги? - запитав він

- Ні, - відповідали письменники, - і як їх надрукувати ми не знаємо.

- А цензори з критиками у вас є?

- Вони то є, ще й достатньо!

- І як часто ви з ними злягаєтесь?

- Та хто як, одні ніколи, а інші від випадку до випадку.

- Це погано і ні куди не годиться? Злягатися потрібно кожний день і кожну ніч. Хіба ви не знаєте що, шлях на вершину слави лежить через задній прохід? Якщо дасте мені якогось письменника, то я вам покажу.

Однак творчі люди порадилися і відповіли:

- Якого біса ради, і чого це нас будуть трахати?

- Тоді як хочете. - Відповів Табачник.

Та тут, до нього підійшла одна крепко розумна поетеса і привела свою неповнолітню внучку, що тільки но розпочинала свій творчий шлях у мистецтві:

- На, ось, бери!

Табачник злягався з нею до тих пір, поки та не навчилася правильно ставити коми, і на "ню" не прийшло натхнення!

- Ага, ого! - вигукнув критик, - Отже незабаром буде новий твір! Будь обережною, занадто туго не бери, бо є ще цензори на світі.

Через два місяці твір був майже готовим, і видавець прийшов поглянути на таке чудо.

- Як це твоя онука умудрилася створити такий чудовий, геніальний твір? - приставали письменники до поетеси.

- Не скажу! Коли Табачник просив у вас дати йому якого небуть початківця, то ви не забажали з ним мати діла, а зараз усі сюди поприбігали!

- Що з того, - говорили поети з письменниками,- хто ж так просто кинеться в обійми до незнайомої людини? А зараз ми хочемо знати, як же нам натворити творів. Ми зараз Табачника з задоволенням полюбили.

- Ні, - відповіла поетеса, - він не може з вами, зі всіма злягатися. Хай кожний з вас має свого особистого наставника, цензора і критика.

Протеже Табачника відчула завершення роману і творчі люди натовпом увійшли до хати.

- Чого це вона кричить? - стали вони допитуватися.

- Обкурилася, мабуть! Або на неї зійшло таке творче натхнення що, вона просто не годна І ось, ось народить геніальне творіння!

- А скоро?

- Підіть до Табачника, він вам і розкаже!

Табачник був якраз на роботі, у своєму кабінеті, коли йому повідомили що, тільки но народився геніальний твір.

- Чому роман у вас ще не роздрукований, не обгорнутий , - закричав Табачник, заходячи до письменниці. Негайно перевірте орфографію!

- Звідки нам знати як це робити, не йди, навчи нас! - запричитала творча інтелігентність.

- Та я взагалі збирався вас покинути, ніхто мене тут не любить! Піду втоплюся у річці глибокій, шукати будуть, не скоро знайдуть! - пожалівся Табачник.

- Ні, любить, любить, всі люблять, увесь народ цікавиться тобою. - Заперечила стареча.

- Ну, добре, поетеса, можеш тоді їх покликати.

- А що таке “поетеса”? - не зрозуміла бабця.

- “Поетеса” це козирна дама літератури! Дурепо!

Того ж дня до Табачника підійшли критики та цензори і попросили поради.

Той повторив знову:

- Головне, злягатися кожного дня, до тих пір, поки мозок письменника не почне світитися чистотою та порядком.

Критики з цензорами прислухалися до порад і незабаром письменники і поети сповнилися натхненням. Потім Табачник розказав, як потрібно писати лежачи, щоби роман чи повість не викликали муки сумління. Всьому цьому Табачник навчав довго і мудро.