Китайці

Колись давно, китайців було дуже мало, вони знали як зачинати дітей, а як їх народжувати – ні. Як тільки но жінка відчувала що вагітність підходить до завершення, її відсилали в Росію, так як вважалося що, росіяни більш просвічені. Побачивши гостю з округлим животом, ті влаштовували велике свято. Готували медовуху, пиво, підливи до м'яса. Вагітну вели прямісінько до головного волхва-шамана і та просила допомогти їй народити. По наказу свого вожака, росіяни спішили звільнити бідолашну від тяжкої ноші: хапали жінку, потрошили її живцем, плід витягували, а матір весело поїдали, закусуючи гарніром і запиваючи горілкою. Дитину потім віддавали родичам. Нема нічого дивного що, в ті далекі часи китайців було мало, а росіян аж кишіло.

Одна молода жінка вирішила: до росіян більше не піде, краще помре в пустині Гобі.

- Що ж,- погодився чоловік, - думаю ти маєш рацію. Хай вже краще твій живіт сам лопне.

Подружжя вийшли з села і зупинилися в якомусь, давно покинутому будинку. Безліч щурів бігало по будинку і з цікавістю роздивлялися людей. Раптом один щур перетворився на чарівну дівчину.

- Чому ви прийшли сюди, і чому ти сидиш тут, що з тобою, розкажи!

Та розповіла їй історію про страшних росіян-драконів що поїдають жінок.

- Да,- вимовила щурила, - у нас так не відбувається. Ніяких росіян нам не потрібно. Взагалі спробуєм, раптом і з тобою нічого не станеться, може обійдеться!

Щурила сходила і принесла лікувальних рослин, які знайомі сьогодні всім відьмам. Потім обмила породіллю, розтерла їй живота і без ускладнень прийняла роди. Щурила хотіла одразу ж перетворитися на тварину, однак молода мати умовила її піти разом до села і там навчити жінок мистецтву народжувати.

З тих пір ні одна китайка не була з'їдена росіянами. А ті з голодухи пожерли не тільки українців, а й самих себе. Розповідають що китайці в знак подяки зробили щурів рівних богу і віддали їм трохи неба.