субота, 27 жовтня 2012 р.

Війна 2031



Їх було двоє: першого звали Україна, другого Росія. Перший прийшов до другого і каже:
- Слава твоя, Росія, безкінечна, але й ціна на газ, як твоя слава! Поступися ціною і слава твоя буде ще більшою!
У відповідь господар влаштував гостю братерську, щиросердечну зустріч. Він до ранку розмовляв з Україною, а на слідуючий день заявив дружині:
- Дорогая, наш друг уходит, собери ему на дорогу поесть!
Дружина приготувала млинці, принесла ріпку, колобка та руського винограду і все це поклала гостю до кошика. Україна поглянувши в кошика все зрозумів. Росія поглянув на гостя і довго сміявся. Потім він запитав його:
- Что случилось?
- Нічого! - Відповів Україна і пішов додому. Злоба переповняла його і незабаром він почав готувати проти Росії таємну війну.
Одного разу два сина Росії, Татарстан та Башкортостан пішли на Волгу ловити рибу. Піймали одну, другу а ті повні глистів, аж через луску вилазять.
- Папа,- повідомили хлопчики дома,- там в реке черви сидят!
Росія пішов подивитися і побачив трьох глистів. Пішла дружина, дивиться їх вже чотири. Прийшли решта родичів, а глистів стало шість. Коли вже й сусіди посходилися, вся Волга кишіла черваками!
- Так вам і треба, - таємно насміхався Україна, - може вам ще це сподобається?
І глисти почали вилазити на берег та пожирати все на своєму шляху, почали лопатися та перетворюватися на бацил з бактеріями.
Росія все робив щоби зупинити розповсюдження зарази, однак безрезультатно. Всі засоби для знищення окупантів були повним марнотратством коштів. Орди глистів, кусючих ос та шершнів, жалючі величезні мурахи, всіх змушували вдаватися до втечі. Літаки скидаючи бомби на полчища, робили швидше шкоди навколишньому середовищу ніж добра. Птахи давно нажерлися комах і всі поздихали.
- Так не пойдет, - сказав Росія.- Нам не обойтись без “громовой палицы” американцев!
- У чому справа? - запитав США у Росії.
- Эпидемии одолевают меня,- відповідав Росія. - Я знаю, ты имеешь оружие, которое решит все мои проблемы. Одолжи мне твое оружие!
- Добре, - погодився США.
Росія отримав “громову палицю”, однак не справжню. Це була малоефективна та фальшива зброя. Син США Китай стояв поряд і бачив як сфабулив його батько, однак промовчав. Хотя мати цього хлопчика Монголія, була Росії рідною сестрою!
Росія повернувся до свого селища. Він радів і думав що все незабаром кінчиться, однак...
Блиснуло, вдарило, а все як було так і залишилося, стало ще гірше. Росія замислився, почав думати-гадати, звідки ноги ростуть!
- Ты обманул меня, США! - вигукнув він зніяковіло.
Однак США не звертав на нього ніякої уваги, зневажливо поглядаючи на прокаженого Росію.
- Придется искать нашу бабушку дрему, Европу, что живет в верховьях реки. Пусть она даст нам оружие “Сон”, - вирішив Росія. - К дреме пойдете вы! - звелів він своїм слугам інтелектуалам.
- Бабушка, бабушка! - будили інтелектуали бабусю.
- Чого ви хочете, діточки? - пробурмотіла старенька Європа.
- “Сон” хотим,- відповіли інтелектуали, розповідаючи про події що відбулися.
- Дам я вам “Сон”, тільки у що його вам завернути?
- В широкий лист, у нас он с собой, на!
Повертаючись додому, інтелектуали зголодніли і зайшли попоїсти до України. Випивши по сто грам української з перцем, закусивши добрим шматком сала, засумнівалися:
- А вдруг вместо “сна” старушка дала нам какую-нибудь ерунду?
Вони розмотали лист і самі поснули у ту ж хвилину. Навколо всі також поснули і безкоштовно отримали прививки від усіх відомих і не відомих хвороб. Зброя Європи “Сон” виявилася ефективною. Україна тільки потирав руки від задоволення:
- Вакцинація пройшло успішно! - здраствував він.
- Які не слухняні інтелектуали! - качала головою Європа.
- Беда с этими интеллигентами! Как всегда обосрались! - вигукнув сердито Росія і побіг з поклоном до Китаю. - Слушай, племянничек, не добудешь ли ты нам отцовскую “громовую палицу”?
- Невже я у рідного батька буду красти? Тим не менш, якщо ви мені нічого не дасте, не меньше як по Байкал...
У відповідь Росія не вагаючись приніс Китаю жертву і той поміняв фальшиву зброю на справжню.
- Раз уж ты так любезен, то помоги нам еще: нанеси сам удар!
Китай погодився. Щось блиснуло, десь гримнуло і миттєво після цього всі злоякісні бактерії та бацили, глисти, блохи, комарі та оси з шершнями і мурахами поздихали.
В ці хвилини опам'ятався і США
- Де моя “громова палиця”, всіх знищу!- грізно кричав він.
- Ще чого?- відповів йому син Китай. - Думаєш я власну рідню захистити не зможу?

Немає коментарів:

Дописати коментар