Місіонер

 Турчинов начитавшись релігійної літератури, взяв свого сина за руку і пішов до лісу проповідувати тварям слово боже. За лісниковою хатою, у старому лісі на одному дереві Турчинов помітив гніздо якоїсь пташки.

- І пташкам потрібно знати про спасителя нашого Ісуса Христа. Давай підійдемо до дерева, і розкажемо птахам що їм потрібно зробити аби спастися.

- Ось воно гніздо, - бурмотав Турчинов, залізаючи на дерево, - ось воно. Ось вони пташині яйці. Тут пташки ночують.

Та коли Турчинов вже майже досяг своєї цілі, виявилось що це було зовсім не пташиним гніздом, але вуликом шершнів. Стривожені комахи вилетіли з отвору і один з шершнів укусив Турчинова за плече. Чоловічина від болю вскрикнув, упав з дерева, зламав собі руку і ногу і ще й зуби до пенька повибивав.

- Тато помер! - Вигукнув син. Та Турчинов таки встав.

- Живий я, - сказав він, - віра моя спасла мене!